6 листопада 2009

Хіміки із Великобританії розробили реагенти, які можуть бути використані для металювання простих ефірів і етилену, не руйнуючи органічні речовини. Комбіноване використання цинку і лужних металів дозволило дослідникам отримати стабільні кристали металоорганічної сполуки, яка може бути використана у подальших процесах функціоналізації.
Результати роботи дозволяють отримати нову фундаментальну інформацію про процеси заміщення атомів водню С-Н зв’язків металами, а також розробити альтернативу літійорганічним реагентам, що є надзвичайно реакційноздатними.
Один із методів функціоналізації органічних молекул полягає у металюванні інертного зв’язку С-Н і отриманні реакційноздатного σ-звязку метал-водень, який потім залучається у реакцію із відповідним реагентом із утворенням бажаного продукту. Роберт Малві із університету Стратклайда пояснює, що найчастіше для металювання зв’язку С-Н застосовують літійорганічні реагенти, але літійорганічні продукти, що утворюються при “активації” зв’язку С-Н характеризуються високою реакційною здатністю і можуть руйнуватися або вступати у побічні реакції.
Літійорганічні реагенти несумісні із багатьма функціональними групами, у тому числі і з киснем простих ефірів. Циклічні ефіри, як, наприклад, тетрагідрофуран, швидко розкладаються при взаємодії із літій органікою, тому, як відмічає Малві, актуальним завданням для хіміків-синтетиків є пошук систем, які могли б стабілізувати металоорганічні похідні простих ефірів.
Малві повідомляє, що один із способів стабілізації металоорганічних сполук – заміна літію на менш активний цинк, однак похідні цинку мають малу основність, і не можуть реагувати безпосередньо із зв’язком С-Н. У групі Малві було виявлено, що присутність у реакційній суміші похідних лужних металів разом із цинком дозволяє прискорити процес металювання, при цьому виділеним продуктом є продукт депротоцинкування (заміщення водню С-Н зв’язку на цинк).
Таким чином дослідники змогли отримати металоорганічні сполуки зі зв’язком С-Zn, більш міцним, ніж зв’язок С-Li; лужний метал, який входить до складу сполуки, відіграє допоміжну роль, стабілізуючи комплекс. Отримані сполуки стійкі при кімнатній температурі, при цьому вони проявляють хімічні властивості, характерні для літійорганічних похідних.
Ресурс: http://www.chemport.ru/datenews.php?news=1911