12 березня 2009

Новий спосіб лікування, розроблений в Університеті Флориди, зможе, в майбутньому, стати зброєю у боротьбі з герпесом.
Даний підхід використовує спеціальний РНК-ензим, який пригнічує штами віруса простого герпеса. Ензим блокує ген, що відповідає за створення вірусних частинок в інфікованій клітині. Технологія довела свою ефективність у дослідах на мишах і кролях, але необхідно провести ще ряд досліджень, перед тим, як перейти до апробації метода на людях.
“Якщо результати будуть позитивними, то думаю, що ми зможемо уникнути рецидивів захворювання, а це допоможе багатьом людям – і навіть, якщо метод зможе тільки полегшити складність захворювання, то все одно ми допоможемо тим пацієнтам, у кого спостерігається резистентність до лікарського препарату”, - повідомляє доктор Девід Блум, кандидат наук, лікар-вірусолог при Коледжі Медицини Університету Флориди, провідний автор міждисциплінарного дослідження, що вивчає новий метод лікування. Результати досліджень були опубліковані в журналі Journal of Virology у серпні 2008 року.
Штам вірусу герпесу першого типу викликає герпетичну лихоманку навколо рота, генітальний герпес, смертельну форму енцефаліту і кератит, а також рубцювання на рогівці, що призводить до втрати зору. Вірус герпесу другого типу – найбільш часта причина виникнення генітального герпесу.
Існуючі методи лікування діючі, тому що активні інгредієнти препаратів впливають на елементи будови віруса і інтегруються в генетичний матеріал віруса, блокуючи його здатність до розмноження. Таким чином, препарати знижують тяжкість у джерелах запалення.
“Сучасні ліки достатньо діючі, до того ж стримують розвиток захворювання, але не лікують його”, - говорить доктор Альфред Левін, кандидат наук, молекулярний генетик команди дослідників.
Сучасні методи лікування можуть спровокувати запалення, до того ж у багатьох людей з’являється стійкість до лікарських препаратів, при цьому відсутні резервні лікарські препарати. При кератиті, навіть після трансплантації рогівки, вірус, що знаходився у нервових клітинах, може викликати реінфікування. “Наш метод лікування повинен допомогти знищити вірус і попередити повторне зараження”, - заявляє доктор Левін.
Команда дослідників – де крім учених працюють лікарі-клініцисти акушерсько-гінекологічного, ортопедичного і офтальмологічного відділень, а також співробітники науково-дослідного інституту генетики при Університеті Флориди, знайшла спосіб попередити реактивацію віруса.
Спеціальні ензими, рибозими у вигляді головки молотка, впливають на так звані “пізні” гени, що вивільнюють свої протеїни значно пізніше від моменту інфікування. Що стосується “пізніх” генів, то в цьому випадку, часткове руйнування генетичного матеріалу є достатнім для того, щоб зупинити розвиток віруса, в той час як “ранні” гени необхідно інактивувати повністю для того, щоб сповільнити процес. Особливістю нового метода лікування є його багатоцільове призначення – можна створювати рибозими, які будуть протидіяти багатьом патогенним вірусам”, - повідомляє Джон Бурк, професор мікробіології і молекулярної генетики при Університеті Вермонта, який займається питанням використання рибозимів для лікування вірусних інфекцій.
Джон Бурк, що не приймав участі в дослідженні при Університеті Флориди, сказав, що найскладнішим етапом експериментів є те, як помістити рибозим в інфіковану клітину тварини або людини.
Команда дослідників при Університеті Флориди помістила ензим в аденовірус – тип віруса, що провокує герпетичну лихоманку – і ввела в тіло миші. Після цього мишам ввели потенційно летальну дозу віруса герпесу першого типу. Для контролю іншим мишам перед вірусом ввели зелений флуоресцентний протеїн.
90% тварин, яким ввели рибозим, вижили, в той час як рівень виживання у мишей, яким спеціальний ензим не вводили, становив менше 45%.
Аналіз тканин мишей, яким ввели рибозими, виявив, що рівень вірусспецифічної ДНК в нервових клітинах (так званих дорсальних корінцях ганглія) у спинному мозку набагато нижчий, ніж у тварин, яким рибозим вводили.
Даний метод лікування застосовували до мишей і кролів.
“Дослідники із Університету Флориди змогли розробити експериментальну систему, з допомогою якої переконливо продемонстрували противірусну активність методу”, - сказав доктор Бурк.
Тим не менше, необхідно провести ще ряд досліджень, для того щоб переконатися, що метод повністю безпечний для людини. Крім того, дослідники хочуть розробити більше одного рибозиму, так як, маючи ензими, які будуть впливати на вірус із декількох сторін в момент реплікації вірусної РНК, з’явиться можливість попередження мутації віруса з метою адаптації і розвитку функції стійкості до лікарського препарату.
Один із способів доставки рибозима до тканин ока називається іонтофорез. Метод, коли маленький струм проштовхує ліки в клітини. Рибозим можна також виготовити у вигляді крему і наносити його на уражені частини тіла” – повідомляє доктор Левін.
“Я думаю, що, на даному етапі, результати дослідження стали багатообіцяючими”, - заявив доктор Блум.

Ресурс: http://intermed.ua/news/a-174.html