Дослідники Стенфордського Університету (Стенфорд, Каліфорнія, США) розробили крихітний мікроскоп, який можна встановити на голові миші, що дозволить одночасно спостерігати за роботою клітин мозку та за поведінкою тварини. Вчені стверджують, що їх мікроскоп допоможе краще вивчити хвороби людини, якщо його застосовувати на клонованих мишах. Лідер проекту Марк Шнітцер говорить, що прилад масою 1,1 г може триматися на тварині, і при цьому не заважати пересуватися. Також він розповів, що його команда уже використовувала цей прилад, щоб вивчити кровообіг в одноклітинних капілярах мозку живої миші. Дослідники повідомляють, що мікроскоп прикріплюється до голови миші при анестезії. Не дивлячись на те, що фарбуючий маркер вводиться у мозок до плазми крові, клітини крові залишаються не зафарбованими. За його словами, в приладі застосовується світло від ртутної лампи, що йде крізь пучок оптичних волокон, які примушують світитися плазму крові, при цьому клітини крові помітні як темні ділянки і камера їх записує.
Шнітцер говорить, що за одну секунду можна одержати приблизно 500 знімків, і саме це дозволяє ретельно спостерігати за окремими клітинами крові. Вчені розповіли, що використання техніки із фарбою, що робить видимою діяльність клітин мозку, дозволяє побачити активізацію нейронів Пуркіньє під час руху миші. “Отже, ми можемо подивитися на модель хвороби миші і побачити, що відбувається із клітинами у той момент, коли ми спостерігаємо за твариною”, - розповів Шнітцер журналу “New Scientist”. Карл Петерсен із Швейцарського Федерального Інституту Технологій в Лозанні (Швейцарія) вважає, що “це великий крок вперед”. Однак, мікроскоп не підходить для дослідження всіх видів мозкової діяльності. За його словами, світло розсіюється надто інтенсивно. Це означає, що не всі клітини мозку можуть бути помітними, а лише ті, які розташовані ближче до мікроскопу. “Це не було великою проблемою для даних досліджень – спостерігати за яскравими структурами із високим контрастом. Однак, існує не багато таких структур мозку як ця”, - сказав Петерсен. Шнітцер не згодний з тим, що подібна техніка може бути використана для спостереження лише за високо контрастними структурами, і стверджує, що новий мікроскоп помічає будь-які зміни флуоресценції.