Вуглецеві нанотрубки здатні проводити та накопичувати електричний заряд. Велика загальна площа поверхні трубок відкриває перспективи  для створення на їх основі батарей та конденсаторів, котрі за багатьма показниками могли б перевершити сучасні аналоги. Але поряд із цим, постає проблема збору нанотрубок у один впорядкований масив зі строго визначеними властивостями. Різні добавки, за допомогою яких «склеюють» об’єкти суттєво впливають на властивості одержаного агрегату. Якщо збірку виконувати без використання допоміжних агентів (фізичними методами), то відстані між нанотрубками є досить великими – матеріал характеризується високою пористістю. Таким чином, обидва підходи дають незадовільні результати.
    В Массачусетському технологічному інституті, в лабораторії під керівництвом професора Пола Хаммонда (Paula Hammond) та професора Яна Шао-Хорна (Yang Shao-Horn) було вперше одержано чисті, щільно упаковані, тонкі плівки із багатошарових вуглецевих нанотрубок. Для досягнення оптимальних умов збірки потрібну кількість мікроскопічних об’єктів ділять на дві порції та на їх основі створюють розчини, в яких до трубок приєднуються різнойменно заряджені радикали. Після чого, в розчини почергово занурюють матрицю, притягання різнойменно заряджених частин нанотрубок обумовлює утворення тонких, рівномірно зібраних масивів вуглецевих нанотрубок.

     Детальніше читайте в статті авторів http://pubs.acs.org/doi/abs/10.1021/ja807059k.html