10 грудня 2009

Більш детально про роботу біологічного годинника нашого організму вирішили з’ясувати генетики Єврейського університету в Єрусалимі. Детальне дослідження показало, що лише одна незвичайна молекула може відігравати провідну роль в управлінні ритмами.
Приблизно 150 років ученим відомо про існування циркадних ритмів – внутрішньому хронометрі, що відраховує добу і дозволяє не збиватися усім процесам організму. Із тих пір було встановлено, що майже усі живі істоти Землі володіють цим біологічним годинником.
Недавно було відкрито, що у ссавців годинник розташований у мозку. Але процеси були вивчені лише на рівні клітин, глибше із учених ніхто не проникав.
І тут з’явилася нова робота Себастьяна Каденера і Урі Вейссбена, які знайшли, що мініатюрні молекули мікроРНК відіграють у всьому цьому процесі ключову роль.
Дослідники перевірили діяльність нейронів під час циклів сну-бадьорості у мушок-дрозофіл (механізми роботи їх біологічного годинника майже не відрізняються від людського). Особливі клітини мозку досить точно відраховують час за допомогою складного механізму активації та дезактивації генів.
Допомагають їм у цьому саме молекули мікроРНК. Їх виявили досить недавно, але вже встановлена їхня участь у багатьох процесах, що проходять у живих організмах. У даному дослідженні було показано, що розпізнаванням і регуляцією циркадних ритмів займається особлива мікроРНК під назвою bantam.
Стаття опублікована в журналі Genes and Development.

Ресурс: http://www.mma.ru/news/id55348