Генно-інженерні технології є одними з найважливіших досягнень молекулярної біології та генетики, що відкривають перед людством величезні перспективи. Уже сьогодні для вирішення широкого спектра біологічних проблем у фундаментальних і прикладних дослідженнях особливу роль відводять генетично модифікованим мікроорганізмам (ГМО) - організмам, спадковий матеріал яких змінено методами генної інженерії з метою надання їм бажаних властивостей.

До переваг використання трансгенних мікроорганізмів відносять появу нових підходів щодо розробки і виробництва лікувальних, діагностичних і профілактичних лікарських препаратів, що дозволяють отримувати в достатніх кількостях широкий спектр фармацевтичних засобів (антибіотики, гормони, ферменти, діагностикуми). Також завдяки ГМО здійснюють конверсію біомаси в біогаз і біоетанол, при цьому без забруднення атмосфери шкідливими відходами реалізується 50-80 % потенційної енергії.

Наступну серію біотехнологій природоохоронного плану спрямовано на очистку земель і водойм. На додаток, застосування генно-інженерних методів дозволило створити сорти рослин, збалансовані за складом амінокислот, що мають стійкість до засухи і холоду та не уражуються шкідниками. І хоча на цьому переваги від впровадження ГМО не закінчуються, багато вчених вбачають у цьому процесі не лише користь, а й велику загрозу для людства. Так, уже встановлено, що наслідками вживання людиною генетично модифікованих продуктів можуть бути алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява стійкості мікрофлори до антибіотиків, віддалений канцерогенний, тератогенний та мутагенний ефекти, що виникають унаслідок безпосередньої дії трансгенних білків. До того ж вирощування генетично модифікованих рослин призводить до скорочення біологічного різноманіття та порушення (чи руйнування) трофічних ланцюгів.

Отож потенційна і явна небезпека від використання трансгенних організмів спонукала до вирішення питання використання ГМО на урядовому рівні. Так, на нарадах європейських країн вже обговорено порогові рівні генетично модифікованих організмів, затверджено перелік харчових інгредієнтів, які не потребують дослідження на вміст трансгенів. Щодо України, то Кабінет Міністрів видав Постанову від 13.05.2009 року № 468 «Про затвердження порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми, або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг», згідно з якою маркування харчових продуктів та с/г сировини, які містять ГМО, понад 0,9 % або вироблені з їх використанням, повинні здійснюватися виробниками, постачальниками (у т.ч. імпортерами) та продавцями, які вводять продукцію в обіг. Таким чином, наша країна стала єдиною державою в світі, де для всіх харчових продуктів необхідне маркування з інформацією про наявність чи відсутність генетично модифікованих організмів. На сьогодні вже існують дані, що в Україні близько 30 % харчових продуктів містять ГМО. Найбільший відсоток ГМО в сої - біля 80 %.

Визначення генетично модифікованих організмів у продуктах проводять за допомогою молекулярно-генетичних методів, в основі яких лежать генно-інженерні маніпуляції з ДНК і РНК. Ця велика група методів призначена для виявлення варіацій (пошкоджень), починаючи зі структури ділянки ДНК (алеля, гена, регіона хромосоми) і закінчуючи розшифровкою первинної послідовності основ. Оскільки один ген може кодуватися 10000 і більше нуклеїнових кислот, то спеціалісти лабораторії повинні володіти необхідними знаннями і методиками, що дозволять розшифровувати й аналізувати всю генетичну послідовність.

Так, молекулярні генетики виділяють ДНК із клітин і за допомогою спеціальних хімічних реакцій та приладів розшифровують ген, що аналізується. До методів, що найчастіше використовуються для виявлення генетичних модифікацій, відносять ПЛР (полімеразно ланцюгова реакція) і секвенування. Саме потенційно висока чутливість цих методик вимагає особливо ретельного обладнання ПЛР-лабораторії.

Аналізи на вміст ГМО не можуть виконуватись у звичайних аналітичних лабораторіях, оскільки для цього необхідне дороге обладнання, реактиви, висококваліфікований персонал, що володіє різноплановими біологічними методами.

В Україні лабораторій, здатних проводити якісну і кількісну експертизу ГМО в продукції, близько двадцяти. Серед них - лабораторія молекулярно-генетичних досліджень Науково-сервісної фірми «ОТАВА» - компанії, що спеціалізується в галузі наукових досліджень на замовлення. Слід зазначити, що ця лабораторія обладнана сучасним аналітичним обладнанням від провідних світових виробників. Фахівці фірми «ОТАВА» мають значний досвід роботи з проведення випробувань методом полімеразно-ланцюгової реакції (основний скринінговий метод для визначення ГМО в зразку), виконання гібридизаційного і рестрикційного аналізу, аналізу функціонування вставки (ОТ-ПЛР і вивчення продукції білка чужерідної ДНК), секвенування і т. д.

Окрім досліджень, пов'язаних із використанням вищезгаданих методів, науковці ОТАВИ здійснюють на замовлення клонування генетичних послідовностей.

Тож поки весь світ вирішує проблему безпеки використання ГМО, вже сьогодні, завдяки послугам лабораторії молекулярно-генетичних досліджень фірми «ОТАВА», можна дізнатись, що саме потрапляє до нашого організму.

Ольга Совєтова, 
біотехнолог

Лаборатория молекулярно-генетических исследований Научно-сервисной фирмы «ОТАВА» проводит качественную и количественную экспертизу ГМО в продукции. Специалисты компании проводят испытания методом полимеразной цепной реакции, гибридизационный и рестрикционный анализ, анализ функционирования вставки, секвенирование, а также осуществляют клонирование генетических последовательностей.

Анализ продукции на содержание ГМО проводит лаборатория молекулярно-генетических исследований фирмы «ОТАВА»